пр. Нахімова, 86, м. Маріуполь, 87517, Україна
тел.: +380 62 951 98 01, факс: +380 62 947 48 15
e-mail:
[email protected]

для запитів ЗМІ: [email protected]
запити на отримання публічної інформації: [email protected]
для електронних звернень громадян: [email protected]
24.04.2017
Квітень   2017
ПнВтСрЧтПтСбНд
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24
252627282930
дата з:
по:


Головна » Архів новин

"Довіра людей - це головний критерій того, що ти на вірному шляху" - очільник розшуковців Донеччини Артем Кисько (ФОТО, ВІДЕО)
18.04.2017 | 09:24  |  ГУНП

Про наполегливість, досягнення та плани на майбутнє від одного з кращих  оперативників Донеччини, керівника, який зміг налагодити роботу колективу та утримувати високу планку в боротьбі зі злочинністю – начальника Управління карного розшуку ГУНП в Донецькій області Артема Киська.

«Служба, як спосіб життя».

За 15 років, присвячених боротьбі зі злочинністю, офіцер поліції впевнений, що карний розшук став не тільки справою честі, а й способом життя. Артем Кисько зізнається, що навіть не уявляє себе в іншій професії.

В далеких 90-х, слухаючи розповіді про службу від товаришів, які вже поповнили ряди правоохоронців, Кисько все частіше став замислюватися над тим, щоб також вдягнути погони. Коли думки сформувалися у виважене рішення, він переступив поріг Донецького юридичного інституту, що і стало відправною точкою його оперативного майбутнього.

По закінченню 5-ти років старанного навчання за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», випускник прийшов до Кіровського райвідділу Донецького міськуправління міліції та за кілька місяців перевівся з дільничних у оперативники. Починав офіцер з оперуповноваженого, а в 2006 році вже очолив лінію карного розшуку Петровського райвідділу Донецька. З 2014 року Артема Кисько призначено на посаду начальника управління карного розшуку поліції Донеччини.

За роки служби доля підкинула правоохоронцю чимало труднощів та випробувань, але, здається, що все це лише загартовувало, додавало волі, сили йти далі і перемагати. Ризикові комбінації, небезпечні затримання і, врешті решт, війна – все це офіцер крок за кроком долає з честю і продовжує стояти на варті закону.

Йому й справді є чим пишатися, на рахунку професійного розшуковця чи не сотні вдалих затримань та резонансних розкриттів. Проте Артем Кисько вважає інакше. «Головне, коли люди, колишні потерпілі, щиро вдячні тобі за роботу. Нехай пройшло чимало часу або це був зовсім не гучний злочин. Але то була людська біда, чиєсь горе. Щире спасибі – це головний критерій того, що твоя робота важлива, що ти на вірному шляху», - каже полковник поліції.

Злочини, як правило, вчать не тільки потерпілих, а й тих, хто займається їхнім розкриттям. Одне з правопорушень назавжди наклало відбиток на професійну діяльність Артема Івановича. Крім того, у якості прикладу він наводить обставини його документування й під час навчання молодих співробітників. Це був 2003-й рік. На території обслуговування правоохоронця у Донецьку було вчинено вбивство пенсіонерки. Поквитавшись з господаркою, нальотчики ввімкнули газ та запалили свічку. Тільки своєчасна поява сина загиблої вберегла від біди та збільшення кількості потерпілих. «Ми буквально по крупицях збирали інформацію. Десь було оперативне везіння, десь мешканці згадали якісь деталі та не приховали обставини злочину. Так, під час по квартирного обходу нам вдалося знайти чи не єдиного свідка, який мав уявлення про ймовірних злочинців. Того дня хлопець вийшов на балкон та бачив, як група молодиків з великими сумками сідала у машину служби таксі. Опитавши кілька десятків водіїв зазначеної служби, ми відшукали того, хто доправляв банду до місця призначення. Таксист, розуміючи небезпеку угрупування, визвався допомогти, і не тільки показав, де висаджував клієнтів, а й просидів разом з нами близько доби у засідці. В результаті нам вдалося дуже швидко затримати вбивць. Усі вони виявилися професійними спортсменами, частина з них знаходилася в розшуку за іншими областями України за розбої», - згадує керівник.

«Корективи війни»

Коли неоголошена війна тільки-но увірвалась в життя мешканців Донеччини, частина правоохоронців прийняла рішення покинути лави тоді ще міліції. Роботи стало значно більше, обовязки розширились, а завдання стали ще ризикованішими. Але Артем Кисько не з тих, хто здається. Правоохоронець звик дивитися в очі небезпеці, долати власний страх та йти далі.

В листопаді 2014 року він разом з іншими найбільш підготовленими правоохоронцями практично з-під носу терористів вивіз з окупованого Донецька 600 одиниць зброї та стяг донецької міліції, який став для них, як і для тисяч інших поліцейських Донеччини, символом бойового духу та нескореності.

А вже в лютому 2015-го на нього чекало нове випробування, з якого Кисько знову вийшов переможцем. Артем Іванович очолив групу з підготовлених співробітників, яка висунулась у Дебальцеве на виконання завдань штабу АТО. Тоді бої не вщухали ні вдень, ні вночі. За кілька днів після того, як правоохоронці досягли точки призначення, терористи оточили населений пункт. Кілька днів у міськвідділі, а потім, коли адмінбудівля наскрізь була пронизана отворами від потрапляння мінометних снарядів, поліцейські передислокувалися та влилися у підрозділ 128-й гірьско-піхотної бригади. Під нещівними атаками бойовиків вони надавали необхідну допомогу мешканцям, продовжували нести службу, крім того, виконували бойові завдання. Під час чергового обстрілу міна розірвалася надто близько до окопу, де перечікував обстріл зведений загон поліції. Осколки потрапили у схованку, полковник Кисько отримав важке поранення руки. Кілька операцій, час на відновлення, проте душею полковник рвався у свій власний бій…бій з беззаконням - на захист мешканців. Він повернувся у стрій надто швидко для лікарів, і через вічність як на нього.

 «Таємниці оперативного успіху».

«Щоб бути професійним розшуковцем, перш за все, потрібно мати рішуче бажання ним стати. Без бажання, без внутрішньої сили роботи не буде. Стануть у нагоді такі якості як цілеспрямованість, наполегливість, прискіпливість, адже робота вимагає концентрації розуму, волі та сили для отримання результату», - впевнений керівник.

Зрозуміти мотив вчиненого злочину, йти крок у крок за злочинцем, зібрати іноді практично з нуля повну доказову базу, аби він не зміг уникнути покарання та, врешті решт затримати, зберігши при цьому власне життя та життя бойового товариша…Хтось називає вдалий результат оперативною удачею, дехто щасливим зіткненням обставин, проте ті, хто бачить «серце» роботи оперативника, стверджуватиме, що це професіоналізм.

Іноді, на розкриття злочину знадобиться кілька годин, а деколи пройдуть роки, перш ніж винний постане перед судом. Адже за кожним розкриттям стоїть копітка, напружена робота…Часто без сну, без перерви на відпочинок, з кілометрами доріг, без жодного речового доказу, але з великим бажанням довести до логічного завершення розпочате документування, аби правову рівновагу було відновлено.

«Постскриптум».

В 2003 році Артема Кисько було визнано кращим співробітником карного розшуку Донеччини. Правоохоронець є учасником бойових дій, а 30 травня 2016 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час захисту Дебальцевого Указом Президента України його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня. Це найдорожча нагорода серед безлічі інших. Саме вона нагадує про те, який шлях вже пройдено та скільки перешкод подолано. Крім того, дає зрозуміти, що все, що ти робиш - цінно, має сенс, дає наснаги на підкорення нових, незвіданих вершин на кар’єрному та життєвому шляху.

До речі, служба в поліції подарувала йому не тільки можливість знайти своє місце та займатися улюбленою справою, а й зустріч із дружиною. Разом вони працювали над однією справою: він – встановлюючи місцезнаходження групи серійних викрадачів, вона – зібравши доказову базу їхньої провини та спрямувавши провадження до суду. Разом з двома синами вони щодня чекають додому зі служби свого героя…

 

Відділ комунікації поліції

Донецької області

 

 

При використанні матеріалу гіперпосилання на npu.gov.ua обов`язкове
версія для друку