Рятують, евакуюють, привозять їжу та воду – поліцейський екіпаж, до складу якого входить черговий Курахового, ризикує власним життям заради порятунку людей. Артем Плахтій розповів, як проходить евакуація мешканців населених пунктів, які перебувають під постійними обстрілами російських окупантів.

«Ми їздимо на автомобілі швидкої. Коли люди її бачать, то знають, що приїхала допомога», - говорить Артем Плахтій.

«Білими янголами» поліцейських назвали мешканці Мар’їнського району. Люди вже давно розпізнають  біле авто та знають своїх рятівників в обличчя - на них одна надія, тому що самостійно вибратися з найзапекліших місць просто неможливо.

Народився Артем Плахтій на Закарпатті у місті Свалява. Мати поліцейського з Західної України, а батько з Донеччини. Спочатку родина мешкала на батьківщині жінки, а коли Артему виповнився рік, переїхала до с.Новомихайлівка. Все своє життя правоохоронець мешкав, навчався та працював у Донецькій області, тому вважає регіон своїм домом.

Професію правоохоронця обрав після служби в армії, хоча до неї закінчив інститут та планував працювати інженером. Перша посада – помічник дільничного, а сьогодні поліцейський - старший інспектор черговий ВП №2 (Курахове) Покровського РУП.

З початком повномасштабного вторгнення росії на території України, рідний регіон правоохоронця одним з перших опинився під прицілом окупантів. Зараз у с.Новомихайлівка внаслідок обстрілів пошкоджено близько 70% будинків, але є люди, які ще залишилися у населеному пункті. Саме їх та мешканців прилеглих населених пунктів рятують «білі янголи». Не спиняють поліцейських навіть цілодобові обстріли окупантів.

«Пам’ятаю, як в черговий раз їхали до Новомихайлівки. На узбіччі дороги почали розриватися міноменті снаряди, ми не зупинялися й не повернули назад – їхали далі…до людей, які чекали», розповідає поліцейський.

Правоохоронці евакуюють людей, привозять гуманітарну допомогу та рятують поранених. Артем Плахтій згадав один з випадків, коли йому подзвонили місцеві мешканці та розповіли про літнього чоловіка, якому під час обстрілу осколком від снаряду пошкодило ногу. Людина перебувала майже без свідомості від болю.

«Я особисто знав цього чоловіка, у дитинстві ми товаришували з його сином. Я наклав пов’язку та всю дорогу до лікарні розмовляв з ним, щоб не втратив свідомість. Але він навіть не впізнавав мене, на стільки було боляче», - розповідає поліцейський.

Кожен рейс «білих янголів» дуже небезпечний, шлях до населених пунктів перебуває під постійними обстрілами окупантів. Правоохоронці ризикують власним життям, аби доставити допомогу та евакуювати людей. Поліцейський зізнається, що нервується, коли мешканці відмовляються виїжджати через тимчасову тишу, хоча до цього були готові їхати. Знає, що наступного дня люди знову зателефонують та попросять допомоги.

«У таких випадках я прошу подумати про майбутнє та життя дітей. Якщо людина похилого віку, прошу уявити, як будуть жити їх сини, знаючи, що рідна мати чи батько залишилися у небезпеці. Так я вмовив виїхати навіть свою мати, їй також було важко залишити будинок. Я вважаю недоцільним ризикувати собою заради майна»,  - говорить  Артем Плахтій.

Поліцейський зізнається, що родина на першому місці. Тому, аби дружина не хвилювалася, про кожний свій виїзд розповідає після повернення. Боронить її, тому що розуміє, що їде туди, де смертельно небезпечно.

«Безмежно сумую за дітьми. Синові 16 років, донечці - дев’ять. Щодня вона малює нову світлину та ховає під подушку для мене. Вірю, що незабаром ми будемо знову жити всі разом у вільній та мирній країні, а зараз робимо все для скорішої перемоги», - говорить Артем Плахтій.