«Коли підлітки підходять порадитися, відчуваю, що роблю щось важливе в своєму житті», - дільничний офіцер Сергій Максименко
В зоні обслуговування молодого поліцейського – понад 8 тисяч жителів міста Селидового. А у період найзапекліших обстрілів Сергій Максименко ніс службу в Мар’їнці та Авдіївці. Йому вдається знайти спільну мову і з «проблемними» підлітками, і з літніми людьми та допомогти кожному.
Сергій Максименко разом із родиною мешкає в Покровську, однак працює дільничним офіцером в Селидівському відділенні поліції. Сергій розповідає, що з дитинства батьки виховували в ньому любов до рідної країни, пояснювали, що доброта й чесність – це ті риси характеру, якими повинен володіти справжній чоловік, а допомагати слабшим – це його прямий обов’язок.
Саме тому, молодий та амбіційний, він пішов служити в поліцію. У 2008 році прийшов служити в державну службу охорони, а через 3 роки перевівся до селидівської поліції.
Спочатку хлопець входив до складу патруля, потім став помічником дільничного, а коли у 2015 році закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, був призначений на посаду дільничного.
«Ще працюючи помічником дільничного офіцера, я відчув, що це – моє. Постійне спілкування із різними людьми та вирішення їхніх проблем навчили мене бути терплячим, не поспішати із висновками, зважено приймати рішення, а вже потім визначати хто правий і як саме я можу допомогти в тій чи іншій ситуації», - зазначає Сергій Максименко.
Серед підопічних поліцейського є ті, хто вже має кримінальне минуле, і проблемні родини, в яких виховуються неповнолітні діти. Разом із соціальними службами міста та представниками ОСББ він здійснює контроль за такими громадянами та сім’ями, намагаючись допомогти їм подолати життєві труднощі.
Велику роботу дільничний проводить з дітьми, які потрапляли у поле зору поліції – застерігає від поганих вчинків, наводить приклади, чим може закінчитися їх безпечна поведінка.
«Коли молоді люди зустрічають мене в місті, вони самі підходять щоб порадитись, а це означає, що вони мені довіряють. В такі моменти я відчуваю, що роблю щось важливе в своєму житті»,- каже Сергій Максименко.
Сергій – один з тих, хто першим у 2015 році був на місяць направлений у відрядження до Мар’їнки. Тоді місто щодня потрапляло під ворожі обстріли. Дільничний разом із іншими правоохоронцями допомагали людям евакуюватися, забезпечували громадський порядок, запобігали мародерству та крадіжкам, а також виявляли осіб, причетних до незаконних збройних формувань. А в березні 2015 року Сергій Максименко ніс службу в ще одній «гарячій точці» - Авдіївці.
«Я багато чого переосмислив і переоцінив, побувавши у Марїнці та Авдіївці. Я бачив, як людям доводиться залишати все і їхати у невідомість, аби зберегти своє життя і життя своїх близьких. Я часто телефонував додому і питав у дружини чи все гаразд із нашими дітьми, а почувши від неї теплі слова підтримки – ніби то набирався сил і енергії»,- пригадує селидівський правоохоронець.
Сергій Максименко зізнається, що головним стимулом в його роботі є те, що з чергування вдома на нього чекають донечка та 7-річний син, який мріє бути як батько - поліцейським.
