Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
«Поки незламний духом, тіло ніхто не зломить», - боєць спецпідрозділу КОРД
Опубліковано 14 жовтня 2020 року о 11:11

Він син академіків, розвідник та силовик. Чоловік, який служить своєму народові. До Дня захисника України ми розповімо історію правоохоронця, професіоналізм якого вимірюється сміливістю, обережністю, витримкою та стратегічним мисленням. З міркувань безпеки ми не показуємо обличчя бійця, але розповідаємо його тернистий шлях та вчинки справжнього героя.

Звичайний хлопець з Донеччини, народився у Мангуші в родині академіків. Батьки працювали агрономами, а він завжди мріяв бути військовим.

Проте до омріяної з дитинства служби пройшло кілька років та нескінченна низка випробувань, які загартували характер чоловіка. Так, він працював за спеціальністю інженера-металурга, коли війна прийшла у рідне місто – пішов служити розвідником до Збройних сил України. Згадуючи про події на війні, чоловік стримує емоції, бо рани досі болять … І це не дивно, адже стільки друзів так і не повернулися додому.

Після служби військовим боєць залишився у правоохоронних органах – працював патрульним, та реалізувати набуті навички силовика він зміг у Корпусі оперативно-раптової дії.

Не дивлячись на всі випробування та нелегку службу на передовій, «Каспер» зовсім не вважає себе героєм, хоча й має президентську відзнаку «За військову службу Україні», а ще «Хрест розвідника». Про цікаві факти з життя та служби у силовому підрозділі він розповів в інтерв’ю.

Чому ви обрали для себе позивний «Каспер»?

Всім допоможе і всіх врятує. Добрий привид (Сміється). Мене так називали побратими на службі, так і залишилося.

Звідки виникло бажання стати військовим?

Пам’ятаю, як часто ми з татом ходили у походи. Мене це захоплювало: на поясі сумка з сокирою та ножем, адже без такого спорядження в степу ніяк, разом майстрували домівку в полі, вчився розуміти та слухати природу, різні звуки. Ці знання й зараз допомагають мені в роботі. Та й розповіді про службу зачаровували мене...так зі шкільних років хотів піти в армію.

Яка подія у життя докорінно змінила вашу долю?

9 травня 2014 року я разом з друзями доправляв поранених до швидкої, які на той момент не могли проїхати до палаючої будівлі міліції через постійні обстріли. В той день я вирішив, що потрібен своїй країні. Я пішов захищати свою сім’ю, своє місто. Було прийнято тверде рішення - відкинути загарбника з власної, рідної землі.

Чому ви вирішили стати розвідником?

Фундамент внутрішніх переконань. У мене були тверді життєві принципи і розуміння, що добре, а що погано, які ще закладають батьки в ранньому дитинстві. Це постійний процес самовдосконалення. Розвідник повинен вміти читати карти, орієнтуватися на місцевості, вміти працювати в команді. Відточувати навички потрібно постійно. Ми повинні піти та повернутися з інформацією про кількісний та якісний склад противника, як він несе службу та про те, коли їм привозять харчі, коли в них ротації.

Пам’ятаєте свій перший день на службі?

Пам'ятаю була дуже місячна ніч. Видно все, навіть без приладів нічного бачення і тепловізорів. Дуже чисте небо і ще перша думка: «Як все добре видно». Потім зрозумів: якщо ми добре бачимо, то і нас добре бачать.

А що таке вихід для розвідника?

Зазвичай розвідка працює в так званий «вовчий час». Це або дощ чи туман, або ожеледь, мороз або спека. Коли всі намагаються відпочити в затінку, розвідка йде полями, під сонцем або зливою - розвідка виходить. Ураган, температура повітря -22 градусів, ми виходимо.

Які завдання виконували на службі?

Спочатку я був розвідником, який йде на завдання. Командиром 3 взводу другої розвідувальної роти. Потім прикривав групи, які виходили на роботу. Їх прохід і їх повернення.

Пам’ятаєте свої відчуття, коли перший раз виконували завдання?

Перший бій можна порівняти з тим, як перший раз сідаєш за кермо автомобіля. Ти теорію вивчив, все знаєш, як і що робити. А сідаєш за кермо, впевненість втрачаєш. Тільки напрацювавши певний навик «на землі», сприймаєш роботу як рідну сорочку.

В яких населених пунктах брали участь у боях?

Будучи головним сержантом розвідувального взводу разом зі своїми побратимами приймав участь у боях в населених пунктах: Водяне, Комінтерново, Докучаєвськ, Павлопіль, Нова Ласпа, Старокримське, Щастя.

Розкажіть про роботу в спецпідрозділі.

Нас не чують, і не бачать. Зазвичай ми не показуємо своїх облич і не афішуємо власне життя. Наші противники - це злочинці. В роботі спецпідрозділу такий же фронт, лише який не бачать мирні люди, вони живуть своїм життям і навіть не знають, хто такий КОРД і які операції вони провели вночі, коли всі відпочивали.

Що найважливіше у вашій роботі?

Колектив. Це – моя родина. З ними я проводжу набагато більше часу, ніж с сім’єю. Я впевнений в своїх хлопцях на сто відсотків.

Відділ комунікації поліції
Донецької області

 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux