«Сім’я - моя фортеця і заряд енергії під час розслідування найбільш заплутаних справ», - говорить жінка-слідчий з прифронтової Авдіївки

Кмітливість, винахідливість, інтуїція, вміння робити кілька справ одночасно – саме ці риси жіночого характеру допомагають старшому слідчому Юлії Пономаренко швидко вирішувати будь-які ситуації.

Юля народилася і виросла в Авдіївці. У 2013 році дівчина закінчила Донецький юридичний інститут та з диплом слідчого та особливим блиском в очах прийшла працювати до Авдіївського відділення поліції. З перших днів роботи керівництво відзначило енергійність дівчини, її наполегливість, вміння помічати найдрібніші нюанси людської поведінки, жагу встановити справедливість та допомогти тим, хто потрапив у біду.

Незабаром Юля почала мріяти про другу освіту, однак в її життєві плани увірвалася війна. Коли почалися обстріли, вона з родиною та маленьким сином на руках переїхала з центру міста до батьків - на околицю рідної Авдіївки. Ночували у підвалі, їжу готували на кострі, воду набирали в криниці, але й туди почали долітати снаряди. Залишатися в прифронтовому містечку ставало все небезпечніше і молода родина тимчасово переїхала до Лиману.

 «Минали місяці, я весь час думала про самотніх батьків, друзів і відчувала, що потрібна саме там. Я вмовляла чоловіка повернутися і дуже вдячна, що тоді він мене зрозумів і підтримав. Через рік ми були в Авдіївці, віддали сина в дитячий садочок, а я  повернулася до виконання службових обов’язків»,- розповідає Юля.

Тоді ворожі війська щодня гатили по старій частині міста та «промці». У зимовому екіпіруванні, яке важить майже 20 кг: в берцях, касці, бронежилеті, спецзасобах, Юля разом з іншими співробітниками поліції, які входили до складу слідчо-оперативної групи, виїжджали на фіксування наслідків обстрілів. Було важко і страшно, але ніхто не скаржився, всі виконували свою роботу.

Зараз в місті тихіше, але всі мешканці знають – ворог поруч і треба бути готовими до «несподіванок». Однак, життя триває. За п’ять років Юлія Пономаренко стала більш досвідченою, отримала капітанські погони і працює старшим слідчим у рідному відділенні поліції. На рахунку Юлі вже чимало розкритих крадіжок, грабежів, розбоїв. Молода жінка не втратила оптимізму і робочого азарту, а кожна доведена до суду справа для неї – крок до того, аби люди, які звернулися в поліцію, були впевнені, що їх захистять, допоможуть, підтримають.

«До кожної людини у мене окремий підхід. Я намагаюся «підібрати ключ» до правопорушника, дізнатися максимум інформації, інколи навіть ставлю себе на місце злодія, щоб краще зрозуміти хід його мислення. Інколи день пролітає, як одна мить. Звичайно, я втомлююся та коли згадую, що вдома на мене чекають коханий чоловік і синочок Ярослав, в мене ніби відкривається друге дихання. Я намагаюся швидше зробити те, що відклала «на потім», аби скоріше опинитися вдома і потрапити в їхні обійми», - ділиться своїми переживаннями старший слідчий з Авдіївки Юлія Пономаренко.