Ветеран МВС зі Слов’янська Володимир Шкарупа протягом місяця забезпечував правопорядок біля Чорнобильської АЕС
32 роки відділяє нас від дня, який став чорним у долі України. В рядах ліквідаторів були і співробітники внутрішніх справ Донецької області. Про відрядження до Чорнобиля - від Володимира Шкарупи.
Тоді радіоактивного ураження зазнали близько 600 тисяч осіб - насамперед ліквідатори катастрофи, які виконували свій обов’язок й захищали людство від розповсюдження радіації.
Починаючи з моменту аварії на АЕС, до Чорнобиля для забезпечення громадської безпеки у зоні відчуження було направлено понад 1,5 тисячі міліціонерів з Донеччини, серед них були й слов'янські правоохоронці.
Один з них - Володимир Шкарупа. Восени 1986 року старший сержант міліції прибув для охорони правопорядку в зону найбільшої техногенної катастрофи 20 століття.
«Вперше ми почули про катастрофу наприкінці квітня 1986 року, а вже на початку травня стали прибувати перші біженці, - згадує 62-річний пенсіонер МВС зі Святогірська Володимир Шкарупа. - Тоді до нашого міста приходили в буквальному сенсі "ешелони" з жителями Чорнобильського району, Київської, Житомирської та інших областей. Серед евакуйованих було дуже багато дітей, які приїжджали без батьків, - великими «загонами» під керівництвом педагогів. Всіх їх розселяли у місцевих санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та піонерських таборах - всього в ті роки тут знаходилось 96 (!) так званих "точок відпочинку".
Жителі Чорнобиля, Прип'яті та навколишніх сіл прибували практично без речей, з одним комплектом одягу - говорили, що пробудуть тут максимум до кінця літа, а потім зможуть повернутись додому ... Співробітники міліції цілодобово охороняли місця їх проживання, допомагали чим могли.
У листопаді 1986 року 31-річний командир відділення ППС Володимир Шкарупа разом зі своїм підлеглим Володимиром Неварою був направлений у службове відрядження до зони катастрофи. Як їм пояснили по прибуттю на місце призначення, головним завданням міліції була охорона будинків та об'єктів народного господарства Чорнобильського району від мародерів. Багато з тих людей, хто виїхав у поспіху, залишили в своєму житлі все майно, в тому числі й коштовності.
У кожному населеному пункті на території "зони відчуження" несли службу співробітники правоохоронних органів. В зоні відповідальності сержанту міліції Шкарупи було село Паришеве, що знаходилося на відстані близько 10 км від епіцентру вибуху.
«Для проживання мені виділили один з порожніх будинків, забезпечили "сухпайком" на 30 днів, видали радіостанцію та дозиметр, - згадує він сьогодні, - ніяких засобів захисту від радіації для нас передбачено не було. Перше, що бачив щоранку, прямуючи на обхід ввіреної території, була будова зруйнованої атомної електростанції, що виднілася вдалині. З понад тисячі осіб, що проживали тут до аварії, в селі залишилися жити всього п'ять пенсіонерів - чотири жінки та чоловік».
Покинув зону катастрофи Володимир Шкарупа рівно за місяць. За цей час він встиг отримати сильну дозу опромінення. На пенсію за вислугою років капітан міліції Шкарупа вийшов у 1994 році, у той час наслідки чорнобильського відрядження вже стали позначатися на його здоров'ї.
